22 апреля состоялась выставка работ учеников Слобоженко  Е.П.

ВЕРНІСАЖ    “ВЕСНА.  КВІТИ.  ФАНТАЗІЯ”

Нарешті! Дочекались! Вона прийшла!

Після довгої, холодної зими ніжним поступом, ароматом перших квітів розбудила від сну все навкруги.

Так, дійсно, - це красуня Весна!

Не дивно, що наші предки розпочинали календарний рік саме навесні.

А яка ж Весна без Квітів? 

Квіти завжди були й лишаються вірними супутниками протягом всього життя людини. Їх ми даруємо, коли нам радісно, їх приносимо на згадку про тих, кого немає в живих. Але, звичайно, найперше, з чим асоціюються в нас квіти – це з дівчиною, жінкою, матір’ю. Скільки пісень, віршів складено про квіти! 

Як і людина, кожна квітка має свій власний характер. Одна – тендітна, лагідна, ніжна, інша – особлива, вибаглива, не схожа на інші, а он та нагадує нам про дитинство, бабусині руки, тепло. Поглянеш на дрібненькі польові квіточки – і пригадаєш поле край села з синіми очками, що виглядають крізь колоски.

З найдавніших часів квітам надавали певної символіки. В Україні червоні маки порівнювали з дівочою красою; чорнобривці – з материнською любов’ю, ласкою; іриси, які схожі на чубчики півнів, називали “півниками”. 

В образотворчому мистецтві квіти являються атрибутами персоніфікованої Весни. 

Найпрекрасніша квітка – “королева всіх квітів” троянда, - була присвячена найчарівнішим жінкам: Афродіті (Венері) – богині краси у греків (римлян), християни ж її присвячували Діві Марії. Червона троянда в християнському мистецтві символізувала мучеництво, біла – непорочність. Фіалка асоціювалась з Христом-немовлям і символізувала смирення. Лілія була символом чистоти і так само була пов’язана з Дівою Марією. Вона завжди присутня в зображеннях, присвячених Благовіщенню – її тримає в руках архангел Гавриїл або вона стоїть у вазі.

В античному світі існували міфологічні боги та богині, які уособлювали певні квіти. Так, царювала над квітами Хлорида (Флора), яка розсипала на своєму шляху квіти. Деякі міфологічні герої, помираючи перетворювались на квітку. Наприклад, німфа Клітія, що була закохана в бога сонця Геліоса, а той не помічав її, постійно вдивлялась в небо аж поки не перетворилася на квітку соняха. В пам’ять про нещасну смерть друга Гіацинта, якого Аполлон випадково поцілив диском, з крапель крові виросли квіти гіацинти. Квітка нарцис виросла в пам’ять про прекрасного юнака Нарциса, який знехтував коханням німфи, за що та помстилась. Юнак випадково побачив себе у воді й закохався у своє відображення. Поволі він висох і помер з туги. 

Мак був атрибутом грецького бога сна Гіпноза та бога марень Морфея.

В алегоричному натюрморті квіти символізували швидкоплинність та ефімерність людського життя.

Кожному глядачені нашого вернісажу бажаємо цієї Весни знайти “свою” Квітку і нафантазувати щось прекрасне!</